Євген
Коновалець, полковник Армії УНР,
 |
| Євген Коновалець |
Події, що
прийшли після трьохлітнього періоду останньої української революції, відсунули
тогочасні випадки настільки далеко назад, що сьогодні вже дійсно важко кидати
туди поглядом і займатися їхніми нюансами. Сьогодні 1917—1920 роки цікавлять в
першу чергу істориків. Для широкого загалу українського громадянства, а тим
більше для активних громадсько-політичних діячів, вони перестали бути
актуальні. Вони перейшли вже до традиції. Довкола подій минулих кільканадцяти
літ починає творитися легенда й поодинокі випадки з того часу вже тепер окутані
такою густою сіткою переказів, що за нею гине сама історична подія.
Ці спомини мають
дати матеріал першому історикові української революції, що не буде цікавитися
настроями того чи іншого революційного діяча — автора споминів, а тільки
візьметься передусім стверджувати факти, що про їх дійність не можна буде
сперечатися. Самі голі факти найкраще допоможуть йому накреслити характеристику
революційного часу й груп та осіб, які той час висунув. Я постараюсь подати на
цьому місці до загального відома низку фактів, що їх або замовчено досіль, або
перекручено. Як комендант СС і голова стрілецької ради я мав можливість
пильніше придивитись до цілості стрілецького життя й мав більше нагоди пізнати
взаємини між нашою організацією та всім іншим революційним рухом тодішнього
часу. Ось може саме завдяки цій обставиш мої уваги матимуть такий-сякий інтерес
для тих, хто цікавиться, чи буде цікавитись добою 1917—1920 років в історії
України.
