Євген ОНАЦЬКИЙ
Слово
«фарисей»
походить від арамейського «фариш», що значить — відсепарований, відокремлений,
бо фарисеї, щоб затримати свою «праведність», уникали всякого контакту з
невірними, з поганами; уважали, що й сісти за один стіл із ними — то великий
гріх, тому то Христос картав їх: «Проводирі
сліпі, що відціджуєте комаря, а верблюда проковтуєте... чистите згори чашу й
миску, а в середині повні кривди й здирства...»
ФАРИСЕЇ
— це ті, що з погордою й зневагою ставляться до грішних «митарів»; це ті, що
кричать про свою «кращість», про свою «вищість», про свою «єдиноправедність»;
це ті, що з нехіттю і навіть з ненавистю ставляться до тих, хто не належить до
їх «праведної» касти чи партії.
Фарисеї...
Ах, як не любив їх Христос!